Наши материалы
 
WEB-адреса гос.органов
 

Порядок зберігання речей в гардеоробі організацій визначається ст. 973 ЦК України.

Відповідно до положень цієї статті “якщо річ здана в гардероб організації (супермаркет, магазин тощо) зерігачем є ця організація.”

Цією ж статтею визначено, що “зберігач речі зданої до гардеробу незалежно від того чи здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов”язаний вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення охороності речі”.

Варто зазначити, що договір зберігання виникає тільки при здачі речі в гардероб. Зберігач (яким є організація в приміщенні якої знаходиться гардероб, до речі, напис “гардероб” не є обов”язковою умовою) зобов”язаний вжити  всіх необхідних заходів щодо зберігання речі.

При здачі речі в гардероб організація громадянину видається номерний жетон. Зазначений спосіб підтвердження прийняття речі не завжди дає можливості індивідуалізувати поклажодавця, а також підтвердити відповідність виданої речі тієї, яка була предана на зберігання.

На цей випадок поширюється загальне правило, що допускається показанням свідків при виникненні суперечки про тотожність речі, прийнятої на збереження і повернутою зберігачем.

Оскільки, як вже було з”ясовано зберігання в гардеробі є договором то відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 179 ГК України, а при укладанні договору сторони є вільними в укладанні договору, то в таком случае требования работников супермаркетов сдать вещи на хранение есть неправоменными..

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене можна зробит висновок про наступне:

  1. Оскільки будь-який договір повинен базуватись на основі вільного волевиявлення то примушення до здачі речей в гардероб є неприпустимою та невідпівдним законодавству, навіть якщо зберігання безоплатне
  2. Написи в гардеробі на кшалт “за залишені цінні речі в гардеробі адміністрація відповідальності не несе” не має за собою жодних юридичних підстав. Тут також варто зазначити досить цікавий момент, що за втрату жетона з гардероба громадянин сплачує певну суму.
  3. Никто из работников магазинов не имеет права обыскивать поситителя как его самого так и его вещи.

 

Порядок сохранности вещей в гардеробе организаций регулируется ст.973 Граждансого кодекса Украины.

Согласно положениям этой статьи “если вещь сдана в гардероб организации” хранитилем есть эта организация.

Этой же статьёй предусмотрено, что “хранитель вещи, сданой в гардероб, независимо от того осуществляется хранение за пату или без таковой обязан предпринять все необходимые меры по сохраности вещи, сданой на хранение.”

Необходимо отметить, что договор сохранения возникает только при условии сдачи вещи в гардероб. Кстати, надпись “гардероб” не есть обязательным условием. При сдачи вещи в гардероб посителю выдается номерной жетон. Указанный способ подтверждения принятия вещи на сохранение не всегда даёт возможность индивидуализировать сдавшего, а также  потдтвердить соответствие, выданной вещи той, которая была отдана на сохранение.

В случае возникновения разногласий об анологичности вещи возвращенной с хранения той которая была сдана, то в этом случае допускается показания свидетелей.Как было  выяснено сдача вещи в гардероб на сохранение есть договоро, то согласно ст. 627 Гражданского кодекса Украины и ст. 179 Хозяйственного кодекса Украины договора заключаются на основе свободного волеизъявления (хочу сдаю, хочу нет), то требования обязательно сдать вещи в гардероб есть неправомерными.

За утерю вещей, сданных на сохранение в гардероб администрация несёт ответственность, и обязаны возместить стоимость потеряной по иъ вине вещи.

Согласно ст. 11 Закона Украины “О милиции”, которая даёт перечень прав милиции, при исполнении служебных обязанностей работники милиции имеют право производить осмотр вещей  граждан. А посколько  охранники магазинов не являются сотрудниками правоохранительных органов, то в таком случае они не имеют права обыскивать поситителя магазина. (Вообще обыск, личный досмотр регулируется нормами уголовно-процесуального права. Также необходимо заметить, что личный досмотр должны производить лица одного пола с лицом , которое обыскивают с обязательным участием понятых, лиц которые не зависимы от руководства магазина или супермаркета )