Неустойка – це один з традіційних найбільш поширених видів забезпечення виконання зобов”язань в цивільному праві.

Ст. 549 ЦК України дає визначення неустойки, а саме НЕУСТОЙКА (штаф, пеня)– це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору  в разі порушення боржником зобов”язаня (порушення умов договору купівлі – продажу, поставки тощо).

Як вже зазначалось, різновидом неустойки є пеня та штраф.

Ст. 549 ЦК України, зазначено, що штраф обчислюється ву відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання.

Пеня в свою чергу обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов”язання за кожен день прострочки виконання (оплата поставленої продукції).

Заголом неустойка за своєю юридичною природою є не тільки способом (одним із декількох) забезпечення виконання грошового зобов”язання, а ще однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Розмір неустойки встановлюється договором, а вразі відсутності то відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов”язання або виконав його неналежним чином повинен сплатити на вимогу кредитора суму борга з урахуванням індексу інфляції, а також 3 відсотка річних, якщо інший розмір не предбачений договором.

Щодо пені. То її розмір встановлюється відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошовогозоов”язання” і становить подвійну облікову ставку НБУ.

Розмір облікової ставки встановлює НБУ своєю постановою,  та в разі її зміни публікує в газеті “Урядовий кур”єр” постанову про зміну  подвійної облікової ставки. На сьогодняшній день розмір подвійної облікової ставки становить 15 відсотків річних.