![]() |
Неустойка – це
один з традіційних найбільш поширених видів забезпечення виконання зобов”язань
в цивільному праві.
Ст. 549 ЦК
України дає визначення неустойки, а саме НЕУСТОЙКА (штаф, пеня)– це грошова
сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов”язаня
(порушення умов договору купівлі – продажу, поставки тощо).
Як вже
зазначалось, різновидом неустойки є пеня та штраф.
Ст. 549 ЦК
України, зазначено, що штраф обчислюється ву відсотках від суми невиконаного
або неналежно виконаного зобов”язання.
Пеня в свою чергу
обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового
зобов”язання за кожен день прострочки виконання (оплата поставленої продукції).
Заголом неустойка
за своєю юридичною природою є не тільки способом (одним із декількох)
забезпечення виконання грошового зобов”язання, а ще однією з форм
цивільно-правової відповідальності.
Розмір неустойки
встановлюється договором, а вразі відсутності то відповідно до ст. 625 ЦК
України боржник, який прострочив виконання зобов”язання або виконав його
неналежним чином повинен сплатити на вимогу кредитора суму борга з урахуванням
індексу інфляції, а також 3 відсотка річних, якщо інший розмір не предбачений
договором.
Щодо пені. То її
розмір встановлюється відповідно до Закону України “Про відповідальність за
несвоєчасне виконання грошовогозоов”язання” і становить подвійну облікову
ставку НБУ.
Розмір облікової
ставки встановлює НБУ своєю постановою,
та в разі її зміни публікує в газеті “Урядовий кур”єр” постанову про
зміну подвійної облікової ставки. На
сьогодняшній день розмір подвійної облікової ставки становить 15 відсотків
річних.